Якісне паливо в Україні будуть маркувати?

Заради збільшення обсягів виробництва держава значно знизила контроль за якістю нафтопродуктів. З тих пір всі спроби відновити належну якість нафтопродуктів були безуспішними. Підсумки перевірок, проведених органами Держспоживстандарту, залишаються невтішними, а двигуни автомобілів, як і раніше виходять з ладу не через технічні неполадки, а через неякісний бензин.

Серед причин, що призвели до значного зниження якості нафтопродуктів, найчастіше називають байдуже ставлення держави, а також недосконалість вітчизняного законодавства, яке, як видається, є наслідком цього байдужості. Тому кожна спроба удосконалити норми чинного законодавства України, що регулюють суспільні відносини у цій сфері, викликає чималий інтерес у потенційного споживача.

Не виняток і поданий до Верховної Ради України народним депутатом України Михайлом Полянчичем проект закону України «Про впорядкування обігу нафтопродуктів» (реєстраційний № 7484 від 17 грудня 2010 року). Метою цього документа, як зазначається в пояснювальній записці, є «... встановлення основ державного регулювання, створення ефективної системи контролю за обігом нафтопродуктів, забезпечення їх високої якості, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом нафтопродуктів на території України». Для його досягнення пропонується на законодавчому рівні встановити права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва, імпорту, постачання, зберігання і реалізації підакцизних нафтопродуктів. На думку автора законопроекту, реалізація положень цього документа дозволить збільшити надходження до державного бюджету «у вигляді акцизного податку в 2011 році більше ніж 500 млн. грн., в 2012-му - понад 1 млрд. грн.».

Серед прогнозів соціально-економічних та інших наслідків прийняття законопроекту називають підвищення довіри споживачів до якості продукції на АЗС, а також посилення захисту навколишнього середовища завдяки зниженню рівня викидів в атмосферу від неякісного пального.

Для більшої переконливості М. Полянчич відзначає, що подібні механізми впроваджені в більш ніж 72 країнах світу. Серед них - Великобританія, Сенегал, Філіппіни, Індія, Кенія, Танзанія, Кот-д'Івуар і ймовірно, народний обранець вважає, що наведений перелік досить представницький, і потрапити в нього - почесно.

При вивченні тексту пояснювальної записки до законопроекту складається враження, що з його прийняттям Україну очікують небачені раніше надходження до державного бюджету від суб'єктів господарювання, які виробляють, імпортують, поставляють, зберігають і реалізують підакцизні нафтопродукти, а також значне підвищення якості пального. Але чи варто сподіватися, що мрії народного депутата і вітчизняних автолюбителів здійсняться? Або, можливо, знову щось там не зростеться, і вийде не так, як мріяли? Спробуємо в цьому розібратися і знайти в тексті законопроекту відповіді на ці та інші питання.

Законопроектом передбачено обов'язкове маркування підакцизних нафтопродуктів, яке буде полягати в додаванні маркерів акцизного податку окремого виду та рівня концентрації в підакцизні нафтопродукти. Маркером акцизного податку (далі - маркер) є спеціальне хімічне з'єднання унікального хімічного складу й концентрації, яке додається до підакцизних нафтопродуктів, повністю в них розчиняється і не виводиться, а наявність і точна його концентрація в нафтопродукті визначаються тільки за допомогою спеціальних реагентів і приладів, що дозволяє ідентифікувати будь-який вид нафтопродукту для здійснення контролю сплати акцизного податку. Продаж виробникам таких маркерів буде здійснюватися виключно органами державної податкової служби. Зразки і концентрація маркерів в підакцизних нафтопродуктах будуть затверджуватися Кабінетом міністрів України.

Виробники та імпортери нафтопродуктів як платники акцизного податку підлягатимуть обов'язковій реєстрації в органах державної податкової служби за місцезнаходженням цих суб'єктів господарювання і будуть вноситися до Єдиного державного реєстру виробників та імпортерів нафтопродуктів.

Маркери будуть виготовлятися або імпортуватися на замовлення центрального органу державної податкової служби підприємством, яке буде визначатися за результатами тендеру (далі - постачальник). При цьому на центральний орган державної податкової служби буде покладено обов'язок щомісяця подавати постачальнику зведену заявку-розрахунок на виготовлення необхідної кількості маркерів і оплачувати витрати, пов'язані з їх виробництвом. Така заявка-розрахунок буде формуватися з урахуванням пропозицій, які будуть надходити щомісяця від виробників та імпортерів нафтопродуктів.

Можливо, зазначені нормативно-правові приписи вимагають уточнення. По-перше, незрозуміло, що саме будуть закуповувати в постачальника: товар (маркери) або послуги (імпортування маркерів)? По-друге, аналіз тексту законопроекту не дає відповіді на питання: що автор розуміє під оплатою витрат, пов'язаних з виробництвом маркерів? При цьому запропоноване їм формулювання виключає імпортування маркерів в Україні, адже передбачається оплачувати тільки витрати, «пов'язані з їх виробництвом». Таким чином, має місце протиріччя між окремими нормами законопроекту, що додатково свідчить про його недосконалість.

Автор законопроекту стверджує, що прийняття цього документа дозволить забезпечити опосередкований контроль за якістю нафтопродуктів шляхом проведення швидкого і простого експрес-тесту. У статті 6 законопроекту записано, що наявність і точна концентрація маркера в нафтопродукті визначається виключно за допомогою спеціальних реагентів і приладів, що дозволяє ідентифікувати будь-який вид нафтопродукту для контролю сплати акцизного податку. Таким чином, з'ясовується, що вказаний вище тест дозволить визначити ... тільки наявність маркера (барвника) в пальному і його кількість. Однак не забезпечить навіть опосередкованого контролю за якістю пального! Тобто після введення в дію положень цього законопроекту бензин за своєю якістю не буде відрізнятися від того, що пропонується споживачеві сьогодні.

Не додає оптимізму і те, що в законопроекті не нормоване запитання про місце маркування нафтопродуктів. На думку автора, їм повинно бути «місце зберігання нафтопродуктів, що використовується для маркування підакцизних нафтопродуктів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Державного реєстру місць маркування нафтопродуктів».

Якщо нафтопродукти будуть ввозитися в Україну вже маркованими, то можна сподіватися на певні гарантії їх якості. Але в цьому випадку необхідно передбачити відповідні механізми, які ставили б за обов'язок іноземним виробникам нафтопродуктів маркувати свою продукцію. У законопроекті такі механізми відсутні.

Якщо нафтопродукти будуть маркуватися на території Україні, то на їх якість можна не розраховувати, поки не будуть введені ефективні механізми контролю. Як вже зазначалося, такі механізми в законопроекті не передбачено.

З урахуванням вищевикладеного неважко зрозуміти, чого варто чекати простому громадянинові від реалізації зазначеного законопроекту, і за чий рахунок буде забезпечуватися збільшення надходжень до державного бюджету. Мова йде про цілком очевидне зростанні цін на нафтопродукти, а значить, і на інші товари, (перш за все на продукти харчування), при відсутності будь-яких реальних гарантій підвищення якості нафтопродуктів.

06.05.2011





рекламный баннер 300 на 250